Замісна терапія: ключ до порятунку або найбільш короткий шлях до могили?

Замісна терапія – програма,яка вже давно практикується в розвинених країнах для зниження рівня загрози для суспільства, що виходить від наркозалежних людей. Тобто наркоманам, які стали учасниками програми безкоштовно видають метадон, що дозволяє їм знаходиться в нормальному фізичному стані і НЕ скоювати злочини для того, щоб роздобути грошей на чергову дозу.

ІСТОРІЯ ЗТ В УКРАЇНІ

З одного боку, почування гарне, оскільки дозволяє стримати рівень злочинності і дати можливість наркозалежного працювати, щоб забезпечувати свої звичайні людські потреби. Але, з іншого боку, в програмі дуже багато прихованих «мінусів», до того ж, є проблеми, пов’язані з її впровадженням в Україні.

Так, безкоштовна ЗТ в Україні є програмою, на яку може стати тільки 1 з 20-30 наркоманів, які проживають в Києві або в великих містах країни, в інших населених пунктах її просто не існує. Щоб стати учасником ЗТ необхідно прочекати кілька місяців в черзі, здати ряд аналізів і обійти масу лікарів.

Звичайно, існує і платна програма – пункти видачі метадону відкриті при деяких реабілітаційних центрах, при лікарнях і приватних клініках. Тут не потрібно здавати ніяких аналізів, а тільки платити за «лікування», причому, оплатити можна навіть 1 день, а на наступний день прийти знову і знову заплатити за одну дозу. До речі, дозування препарату визначається НЕ стільки лікарем, скільки пацієнтом і може підвищуватися або знижуватися в залежності від бажання наркозалежного і його фінансових можливостей.

Обов’язковою умовою прийому ЗТ до недавнього часу була особиста присутність залежного і вживання метадону в стінах клініки під контролем медиків. Але останнім часом активно впроваджується система видачі рецептів – тобто залежному виписують рецепт на певну кількість таблеток, а потім він здобуває їх в аптеці і п’є сам, самостійно контролюючи дозування препарату.

Переваги і недоліки ЗТ

Замісна терапія, звичайно, має незаперечні переваги: наркозалежний може отримувати метадон на законних підставах, тобто у нього вже НЕ буде проблем з правоохоронною системою, він зможе ходити на роботу і заробляти собі на життя. Він не буде мучиться від абстинентного синдрому, оскільки лікарні працюють навіть у вихідні та святкові дні, а найголовніше, йому не потрібно вже йти грабувати або красти, щоб добути гроші на дозу – легальна робота може забезпечити його потреби в наркотиках.

Але, і в недоліках програми не слід забувати, а до них відноситься:

• поступове підвищення дозування;
• більш тяжкий ступінь залежності;
• «Прихильність» до місця (якщо препарат залежний отримує не по рецепту, а на руки);
• можливість передозування (якщо метадон людина набуває за рецептом);
• поява цілого «букета» захворювань печінки і нирок, включаючи, цироз;
• летальний результат протягом 3-5 років.

Так, що не варто розглядати замісну терапію, як панацею. Врятувати залежного може тільки одне – кваліфіковане лікування у відповідному закладі під контролем досвідчених профільних фахівців.